Діагностика через відстріл
В мисливських угіддях Чернігівщини відстрілюють перелітних птахів. За словами експертів, відстріл плановий і має діагностичний та моніторинговий характер. Кількість птахів, яких потрібно добути для діагностики в районах їхнього тимчасового розселення, затверджується Києвом. Цього року дозволили добути 25 птахів у п’яти районах області. Після лабораторного дослідження біологічних зразків пернатих стане зрозумілим, чи не несуть вони, бува, з собою екзотичних хвороб, небезпечних як для свійської птиці, так і для людини.
Перелітні хвилі
Перша хвиля перельоту пернатих територією Чернігівщини пройшла лише десять днів тому. Поблизу великих водоймищ залишилася нагулювати жир лише невелика частина птиці. З дня на день мисливствознавці очікують появи другої хвилі пернатих мігрантів. Дикі птахи летять звичними для них маршрутами, час від часу зупиняючись для відпочинку. І хоча полювання на перелітну птицю у весняний період суворо заборонене, бувають випадки, коли відстріл птахів є нагальною потребою.
За словами начальника мисливського відділу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Миколи Пирога, діагностичний відстріл виконується задля виявлення небезпечних хвороб, які можуть переносити перелітні птахи.
«Відповідно до Інструкції «Про діагностичний відстріл тварин» для забезпечення епізоотичного благополуччя дозволено відстрілювати перелітних птахів для подальшого дослідження в лабораторіях, – зазначив головний мисливець Чернігівщини. – Але стріляти дозволено не всім і не будь-де. Це не полювання, а запланований відстріл, що проводиться користувачем мисливських угідь, представниками управлінь лісового та мисливського господарства і ветеринарної медицини».
За словами Миколи Пирога, на теренах Чернігівщини для діагностики їм дозволено добути 25 голів дикої птиці. Визначено п’ять районів області, в яких можна відстрілювати птахів. Це –Прилуцький, Коропський, Чернігівський, Городнянський та Менський райони. Спеціалісти кажуть, що вже відпрацювали майже всі райони, крім Коропського.
Курсом на північ
«Птахи летять на північ!» – запевняє відомий експерт-мисливствознавець Володимир Нижник.
На керівних посадах в мисливській галузі він працює понад двадцять років, тож поведінку дикого птаха вивчив краще за багатьох заповзятих мисливців.
«Цього року ми спостерігаємо зміну умов проживання дикого птаха. – продовжує Володимир Нижник. – Тих птахів, яких ми нині бачимо, скоро не буде, вони підуть далі. Залишаться окремі пари, які тут були виведені», – каже він.
На тверде переконання експерта, діагностичний відстріл перелітного птаха дуже важливий. Він запевняє, що про нього знає дуже вузьке коло мисливців.
«Побутує думка, що дозволи на відстріл купують багатії. Це далеко не так, – каже експерт. – Цей відстріл проводять окремі мисливці і виключно в професійних цілях. Мало хто знає про те, що дикі птахи становлять загрозу для здоров’я людини навіть більшу, ніж дикі тварини, бо переносять набагато більшу кількість захворювань, – продовжує він. – Тому до діагностики треба підійти дуже відповідально».
Головний мисливствознавець Чернігівської обласної організації УТМР Олег Дудко – один із небагатьох таких мисливців, яким дозволено проводити діагностичний відстріл.
Ми застали його на озерах Чернігівського рибгоспу, поблизу села Мньов Чернігівського району.
Серед добутих трофеїв, які згодом відправлять на діагностику, – чирянка мала, крижні, лиска і велика білолоба гуска.
Попри любов до полювання, мисливець просить своїх колег утриматися від цієї справи на час перельоту та гніздування пернатих. До того ж весняний трофей через низьку якість м’яса виснажених птахів не має жодної цінності.
Полюс міграції змістився на південь
Мисливці помітили, що дикі птахи, особливо гуси (котрі є надзвичайно чутливими та обережними), змінили маршрут перельотів. На їхню думку, це пов’язано з відсутністю належної кількості води та випалюванням сухої трави й очерету біля водойм. Відтак птахи проходять Чернігівщину швидким транзитом. Як буде цьогоріч, береться спрогнозувати головний лікар Державного центру ветеринарної медицини птахівництва «Держптаховетцентр» Лариса Вовк. Саме вона відбирає для діагностики біологічні зразки з диких птахів. Перед тим як приїхати на Чернігівщину вона побувала в південних регіонах країни.
«Вже можна з впевненістю сказати, що птахи змінили свій маршрут. – розповідає Лариса Вовк. – Міграція почалася на два тижні раніше, ніж минулого року, потім пішов холод і птахи затрималися на півдні, – продовжує вона. – Наразі на території біосферного заповідника «Асканія Нова» понад 8 тисяч журавлів, 12 тисяч білолобих гусей. Можна говорити про зміщення міграції на південь».
Також за словами Лариси Вовк, особливістю поведінки перелітних птахів цьогоріч буде те, що більшість з них полетять територіями Донеччини та Луганщини, тобто фактично через зону бойових дій.
Діагностичні ж заходи представниця «Держптаховетцентру» вважає нагальною потребою.
«Цих заходів ми вживаємо для попередження захворювання птиці на пташиний грип та хворобу Ньюкасла (азіатської чуми птахів, небезпечної зокрема й для людини), – зазначила Лариса Вовк. – Для аналізу ми беремо частини мозку, трахеї, легенів, печінки та підшлункової залози. Всі дослідження будемо проводити у центральній лабораторії науково-дослідного інституту діагностики ветеринарно-санітарної експертизи».
За словами представниці центру ветеринарної медицини, наша країна благополучна щодо профілактичного щеплення свійської птиці. Однак у тих країнах, звідки летять дикі птахи, птицю часто не щеплюють, тому існують ризики перенесення небезпечних захворювань. Лариса Вовк повідомила, що такі дослідження експерти проводять з 2004 року. Востаннє захворювання перелітних птахів на грип вони виявили у 2008 році.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи ТИЩЕНКА
