Лісова справа – не сільське господарство, результати будуть через десятиліття

Голова державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заболоцький 3 червня представив нового начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, колишнього директора ДП «Ніжинський лісгосп» Юрія Болоховця. Виступаючи перед присутніми, Юрій Віталійович пообіцяв докласти максимум зусиль, аби принести користь чернігівським лісам і підтримати тих, хто їх вирощує. Аби ознайомити медійників обласного центру зі своїм попереднім місцем роботи й показати її результати, було організовано прес-тур територією Ніжинського лісового господарства. До речі, воно об’єднує вісім лісництв: Дроздівське, Мринське, Іржавське, Кобижчанське, Вертіївське, Коляжинське, Новоселицьке та Носівське, а також Мринський паркетний цех. Лісгосп обслуговує 47614,4 га лісу.

Гостей із Чернігова у центральному офісі в Ніжині зустрічали Юрій Болоховець, т.в.о. директора Володимир Костирко та прес-секретар Юлія Стрілець. Новий обласний очільник дав інтерв’ю газетярам і працівникам телебачення. За короткий час на посаді він об’їхав більшість підприємств, а їх на Чернігівщині налічується 12, плюс – радіологічна лабораторія. Юрій Віталійович склав для себе оцінку роботи колег та план на перспективу, який включає кілька основних напрямків.

Перший і найголовніший – охорона лісу. від самовільних рубок та пожеж. До речі, цьогорічні масові пожежі показали неготовність лісівників до таких серйозних викликів. Не вистачало оперативності, злагодженості між різними службами, ну, й звісно ж, досвіду боротьби зі стихією таких масштабів. Юрій Віталійович наголосив, що відсоток природних пожеж досить низький, головна причина загоряння лісу – підпали, умисні й випадкові. Тому, як він вважає, потрібна постійна робота з населенням, роз’яснення наслідків необдуманих вчинків для природи й екології. На майбутнє планується створення добровільних мобільних груп протидії пожежам у лісових масивах. Люди пройдуть спеціальне навчання, аби отримати необхідні навички. Щодо самовільних рубок, то в Ніжинському лісгоспі мають неабиякий досвід боротьби з крадіями лісу. Проводилися постійні рейди та GPS-моніторинг територій, працювали на упередження. І хоча траплялися непоодинокі випадки, коли винуватців затримували на місці злочину, на жаль, довести до логічного завершення, тобто вироку суду, такі справи вдається вкрай рідко. Найближчим часом відбудеться переатестація лісової охорони, аби виявити реальний рівень знань та підготовки лісівників.

Другий, не менш важливий напрямок – лісокультурна справа. Вона розраховується на десятиліття вперед, тож і підхід має бути виваженим. З кожним роком лісорозведення ускладнюється у зв’язку з глобальним потеплінням і різкими змінами клімату. Це провокує суттєве зниження рівня ґрунтових вод, а відтак потрібно змінювати породи дерев для подальшого вирощування. Для цього варто підключити науковців і визначати нові, перспективні породи, переймати досвід у сусідніх областях, адаптувати його до нашої території.

Наступний напрямок роботи – мисливство й рекреація. На сьогодні на території області налічується 59 користувачів мисливськими угіддями, з них вісім – державні, решта – приватні. Питання в тому, аби мисливцям було на кого полювати. На жаль, проблема з африканською чумою не зникла з порядку денного. Поголів’я дикого кабана значно скоротилося. Гарною альтернативою могли б стати плямистий і благородний олені, які добре почуваються в сіверських лісах. Можна адаптувати й фазанів. Але, щоб втілити сміливі плани лісівників у реальність, потрібен час і кошти. а за нинішньої нестабільної економічної ситуації це досить складно. Згідно з чинним законодавством, від 45% до 48% від загального прибутку лісгоспів – податки. Чистого прибутку їм залишається 20%. А це – заробітна плата, техніка, хімічні препарати тощо. Крім того, заборона експорту лісопродукції призвела до падіння попиту й ціни. Наразі на підприємствах області накопичилося понад 1000 м³ залишків. Аби їх реалізувати, лісівники працюють над зниженням собівартості продукції, беруть участь у всіх тендерах, в тому числі – для шкіл, садочків, фельдшерських пунктів, соціальних установ тощо. Юрій Віталійович вкотре наголосив, що лісове господарство – це не сільське господарство, де врожай можна очікувати впродовж одного вегетативного сезону. Тут на результати доводиться чекати десятиліттями (вік стиглості сосни – 80 років, дуба – 100-120). Загалом, новий керівник обласного управління склав дорожню карту для себе особисто й колег на місцях. Та головне, на його думку, – державна лісова політика, яка наразі відсутня. Як і перспективний план розвитку лісового господарства Чернігівщини чи відповідна програма, яку затверджують обласні депутати.

Після прес-конференції ЗМІ відвідали Мринське лісництво, де ознайомилися з технологією механізованого догляду за лісовими культурами мульчувачем МЛ-1,5. Цей агрегат обробляє за день близько 1 га (вручну одна людина може за цей час обробити лише 0,3 га), що значно здешевшує подальшу собівартість продукції. Далі оглянули Мринський паркетний цех, який щомісяця переробляє близько 400 м³ деревини. Славиться цех своїм ясеневим і дубовим паркетом. Щоправда, 80% йде на експорт. У багатьох країнах світу цінують цей паркет, а от українські споживачі надають перевагу штучним покриттям замість натуральних. Виробництво тут безвідходне, адже, крім паркету, заготовляють дрова колоті, а тирсою опалюють цехи й сушарки. Як розповів начальник цеху Андрій Головко, 40 людей мають постійне місце роботи й стабільну зарплатню.

В Іржавському лісництві гостей зустрічав лісничий Володимир Шапошник. Оглянувши міні-дендропарк, закладений до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, ми мали змогу побачити тепличне господарство і розсадник, які спеціалізуються на декоративному садивному матеріалі. Асортимент достатньо широкий – близько двох десятків видів хвойних та листяних порід, серед яких туя, самшит, ялівець, форзиція, тамарикс тощо. Окрім саджанців з відкритою кореневою системою, можна придбати рослини у горщиках та спеціальних контейнерах.

Збереження та відновлення лісу неможливе без якісного насіння. Два роки тому лісгосп придбав комплекс із переробки шишок потужністю до 100 кг шишок за добу (вихід із 100 кг сировини – 1 кг насіння). З того часу лісівники можуть отримувати чисте і якісне насіння для посіву у розсадниках, коробах, теплицях. ДП «Ніжинське лісове господарство» наразі стовідсотково забезпечує власні потреби насінням дуба і сосни, надлишки консервує в належних умовах для зберігання або реалізує сусіднім господарствам.

А ще Ніжинське господарство поставило собі за ціль будувати щороку новий рекреаційний пункт для відпочинку людей. Це місця відпочинку при дорозі, облаштовані всім необхідним для комфорту, як-от автостоянка, альтанка, стіл, лавки, місця для розведення багаття з мангалом та для встановлення наметів, дитячі гойдалки, туалет і спеціально відведене місце для сміття. За всім цим доглядають теж лісівники. На сьогодні господарство збудувало вже дев’ять рекреаційних зон і планує робити це надалі. Головне – щоб люди цінували їхню роботу, берегли природу й думали про майбутнє.

Олена НАЙДА, газета «Ніжинський вісник»