Навічно в пам’яті вдячних нащадків

Ось і прийшла в Україну, на уславлену землю партизанського Полісся 75-та весна Великої Перемоги. А разом із цією славетною весною стукають в серця нащадків спомини про тих, хто здобував Перемогу на фронтах Другої світової війни, визволяючи рідну землю із лабетів нацизму, хто спить вічним сном на берегах Дніпра-Славути, зачарованої Десни, в легендарних лісах Сіверянського краю…

На жаль, дуже мало залишилось поміж нами тих, хто безпосередньо зі зброєю в руках відвойовував у ворога жадану Перемогу для нинішніх поколінь вільної України. Тим дорожчими, ще більш хвилюючими стають спомини про фронтовиків-визволителів.

Такими споминами нещодавно на вшануванні ветеранів війни і праці в ДП «Добрянське лісове господарство» поділився колишній майстер лісу Чудівського лісництва Степан Шумигай, котрий в пам’ятному 1943 році п’ятнадцятирічним юнаком зустрічав визволителів, котрі форсували Дніпро біля його рідного села Кам’янка. Багато тоді полягло воїнів на берегах Дніпра, чимало їх спить вічним сном в безіменних і досі могилах у ріпкинських лісах і ось тут, в третьому кварталі Чудівського лісництва, де тоді розміщувався 24-й пересувний військовий шпиталь. Під обеліском з пам’ятним знаком у братській могилі залишилися в ріпкинській землі навічно ті, хто не вижив від тяжких ран.

Ветеран Степан Шумигай разом з лісівниками і членами учнівського лісництва постійно турбуються про пам’ятне поховання визволителів, щовесни заквітчують могилу лісовими квітами.

Адміністрація ДП «Добрянське лісове господарство» на чолі з директором Іваном Горохівським, лісничим Чудівського лісництва Віктором Тютюнником сердечно подякували Степану Шумигаю за його турботу про пам’ятне поховання, щиро привітали ветеранів війни і праці, солдатських вдів і дітей війни із 75-річчям Великої Перемоги.

Вони також висловили впевненість у тому, що вдячні нащадки – діти, онуки і правнуки воїнів-визволителів – назавжди збережуть пам’ять про їхній безсмертний подвиг.

За інформацією ДП «Добрянське лісове господарство»