Не вдавіться, панове!
Взяв до рук одну із солідних газет області за 9 лютого – і туга за серце схопила від прочитаної у ній інформації про те, що дуже вже смачна тушонка з… бобра. Це сільський голова села Ліски, що у Менському районі, розповідає пані кореспондентці, яка «добренна тушонка» з бобра, котрою його десь там пригощали і, мовляв, за вуха не відтягнеш від такої смакоти.
І нехай би: чим не закусиш після щедрої чарки! Тривожить те, що оця, буцімто й авторитетна газета, підхопила разом із кореспонденткою «закусочну побрехеньку» від голови і пішла далі. Всім своїм накладом поширила головине захоплення бобрятиною, додавши від себе, що й копчені бобри за смаком куди крутіші. Що бобрятина екологічно чистий продукт, бо харчуються ці тварини лише корою дерев, їх гілками і травою-ситняком. А в народній медицині бобрятину взагалі використовують як загальнозміцнюючий засіб для всього організму… Одним словом, хотіла того чи не хотіла поважна журналістка – автор інформації, але вона разом із сільським головою і своєю газетою стали вкупі пристрасними пропагандистами полювання на бобрів.
Журналістка чомусь про це, очевидно, забула нагадати, а заодно й роз’яснити читачам, яке важливе значення мають бобри для довкілля. Адже своєю «інженерною» діяльністю регулюють водний баланс місцевості, виступають такими собі безоплатними меліораторами, оберігаючи грунти від перезволоження, ерозії і т. д., і т. п…
Розміщення подібної інформації ще й на Інтернет-сайті газети, додало публікації браконьєрської «ваги», бо інтернет-користувачі одержали змогу довідатись, що кілограм бобрятини коштує майже 300 гривень і купити її можна також через Інтернет.
Правильно відреагували на цю браконьєрську ахінею чимало інтернет-користувачів, запитавши оцих розповсюджувачів браконьєрського досвіду, коли вони нарешті наїдяться.
Засуджуючи публікацію подібного змісту в будь-якому ЗМІ, хочу застерегти любителів харчової екзотики: не вдавіться, панове! Не всяке, на ваш смак «добренне», можна в рот класти – бува, так заціпить, що й хліба не захочеш. Особливо це стосується тих, хто так розбалувався екзотичними харчами та дичиною, що вже і в двері не влазить. Бобрятина таким вже не в поміч…
В’ячеслав Курилко, Чернігівське ОУЛМГ
[…] Взяв до рук одну із солідних газет області за 9 лютого – і туга за серце схопила від прочитаної у ній інформації про те, що дуже вже смачна тушонка з… бобра. Це сільський голова села Ліски, що у Менському районі, розповідає пані кореспондентці, яка «добренна тушонка» з бобра, котрою його десь там пригощали і, мовляв, за вуха не відтягнеш від такої смакоти. І нехай би: чим не закусиш після щедрої чарки! Тривожить те, що оця, буцімто й авторитетна газета, підхопила разом із кореспонденткою «закусочну побрехеньку» від голови і пішла далі. Всім своїм накладом поширила головине захоплення бобрятиною, додавши від себе, що й копчені бобри за смаком куди крутіші. Що бобрятина екологічно чистий продукт, бо харчуються ці тварини лише корою дерев, їх гілками і травою-ситняком. А в народній медицині бобрятину взагалі використовують як загальнозміцнюючий засіб для всього організму… Одним словом, хотіла того чи не хотіла поважна журналістка – автор інформації, але вона разом із сільським головою і своєю газетою стали вкупі пристрасними пропагандистами полювання на бобрів. Журналістка чомусь про це, очевидно, забула нагадати, а заодно й роз’яснити читачам, яке важливе значення мають бобри для довкілля. Адже своєю «інженерною» діяльністю регулюють водний баланс місцевості, виступають такими собі безоплатними меліораторами, оберігаючи грунти від перезволоження, ерозії і т. д., і т. п… Розміщення подібної інформації ще й на Інтернет-сайті газети, додало публікації браконьєрської «ваги», бо інтернет-користувачі одержали змогу довідатись, що кілограм бобрятини коштує майже 300 гривень і купити її можна також через Інтернет. Правильно відреагували на цю браконьєрську ахінею чимало інтернет-користувачів, запитавши оцих розповсюджувачів браконьєрського досвіду, коли вони нарешті наїдяться. Засуджуючи публікацію подібного змісту в будь-якому ЗМІ, хочу застерегти любителів харчової екзотики: не вдавіться, панове! Не всяке, на ваш смак «добренне», можна в рот класти – бува, так заціпить, що й хліба не захочеш. Особливо це стосується тих, хто так розбалувався екзотичними харчами та дичиною, що вже і в двері не влазить. Бобрятина таким вже не в поміч… В’ячеслав Курилко, Чернігівське ОУЛМГ […]