Храм зусиль

Три чверті століття у Задеріївці молились просто неба, по великих празниках їздили в Грабів, у двохсотлітній дерев’яний храм – єдиний на увесь Ріпкинський район, де навіть чернігівське партійне начальство в ті безбожні роки потай хрестило дітей. У невеликій Задеріївці також був дерев’яний храм, але його божественну красу не пошкодували – розібрали на переправу для радянських танків. По церкві форсували Дніпро… І ось, через 75 років, у Задеріївку знову повернувся храм – храм зусиль.

 

Від Задеріївки до Дніпра – кілька кілометрів, на тім боці – Білорусь!

«У радянські роки через Дніпро діяла переправа, і всі мешканці Задеріївки, довколишніх Кам’янки, Пізнопалів, Плехтіївки, Суслівки їздили до Лоєва», – розповідає сільський голова Любов Іванівна Сусло.

Тепер до райцентру Ріпки можна дістатися автобусами – переважно білоруськими, які возять «сябрів» на наші базари, бо в нас удвічі, а то й утричі дешевше.

Минаючи Задеріївку, важко не помітити брусований храм, що, мов моноліт, виріс із землі. Його тут називають капличкою. На вигляд невелика церква із брусу і справді нагадує капличку, проте всередині місця достатньо для двох десятків прихожан. Більше тут збереться хіба на великі празники – такі, наприклад, як Великдень, коли до села з усього білого світу з’їжджаються цілі роди.

«Рік тому тут був пустир, – каже Любов Сусло. – І ось – завдяки зусиллям нашого земляка В’ячеслава Киченка на цьому місці виріс красивий храм».

В’ячеслав Киченок – уродженець Задеріївки, тут понині живуть його мама і теща. Працює він на посаді головного інженера ДП «Добрянське лісове господарство» і є депутатом районної ради.

«Стара церква, яку при форсуванні Дніпра розібрали на переправу, розташовувалась біля кладовища, – починає розмову В’ячеслав Сергійович. – Ідея відновити храм виникла на Великодні свята, коли ми всі, з’їхавшись у село, згадували предків. Вирішили громадою будувати церкву біля дороги, щоб всі її бачили і щоб кожен зміг помолитись».

Організацію будівництва і більшість фінансових витрат В’ячеслав Киченок взяв на себе. Процес організував так, що вже за рік на пустирі виріс повноцінний храм.

«У Ріпках хлопці зробили циліндровку бруса, з Чернігова товариш дав вагонки на оздоблення, вікна та двері робив підприємець із Ріпок, а з Задеріївки місцевий підприємець допомагав із матеріалами під фундамент», – пригадує лісівник.

Ікони ж у капличку купували громадою! Воістину – храм зусиль!

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Олексія Миколаєнка

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Мапа

Календар
Октябрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Погода у Чернігові
© 2020 Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства  Войти