Хто буде ґрунтовно думати і добре рахувати, той і виживе у складний час реформування галузі

Саме ці слова начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Зінченка і слід вважати лейтмотивом виробничої наради, яка відбулася 10 жовтня ц. р. в актовій залі управління. На ній всебічно проаналізовано низку найбільш актуальних для лісової галузі області проблем.

Відкрив і провів нараду начальник ЧОУЛМГ Олександр Зінченко.

З першого питання порядку денного «Про ведення мисливського господарства» доповів начальник відділу управління Микола Пиріг.

Він зокрема наголосив, що 19 жовтня має відкритися мисливський сезон, але враховуючи погодні умови цьогорічної посушливої осені, є всі підстави просити користувачів мисливських угідь перенести відкриття мисливського сезону на листопад, що, без сумніву, буде корисним як для користувачів угідь, так і для самих мисливців.

Детально зупинився доповідач і на необхідності суворого дотримання техніки безпеки усіма мисливцями. Та головним акцентом в доповіді став аналіз укладання угод користувачів мисливських угідь з їхніми безпосередніми господарями, тобто з управлінськими структурами державного лісового фонду. Йшлося насамперед про адекватну оплату за використання державного лісового фонду користувачами мисливських угідь.

Щодо цієї тези доповіді начальник ЧОУЛМГ Олександр Зінченко наголосив, що користувачі мисливських угідь так само, як і їхні господарі, зобов’язані неухильно дотримуватися Закону України «Про мисливські угіддя», а саме ст. 20 цього Закону, котра, на жаль, чомусь залишається поза увагою як користувачів угідь, так і їхніх безпосередніх господарів – державних лісогосподарських підприємств.

В обговоренні питання виступила і голова Чернігівської обласної організації УТМР Олена Сачок. Вона зазначила, що користувачі мисливських угідь використовують для ведення мисливського господарства 150 тисяч гектарів державного лісового фонду. Отож користувачі мисливських угідь повинні шукати спільну мову з лісогосподарськими структурами, щоб було вигідно і державним структурам, і користувачам мисливських угідь. Згоди досягти можна, тим більше, що УТМР у нинішньому році відзначатиме сторічний ювілей. Надбаний за століття досвід має слугувати спільним інтересам.

Про виконання річних заходів по лісокультурному виробництву, проведення осінньої інвентаризації і атестації лісокультурних об’єктів доповідав на нараді заступник начальника управління Володимир Єленич. Він зазначив, що за 9 місяців ц. р. виконано всі показники по лісокультурному виробництву. Станом на 1 жовтня посаджено і посіяно на зрубах 1679,6 га лісових культур, що складає 115 відсотків плану дев’яти місяців та 97 відсотків – річного. Перевиконано план створення захисних лісових насаджень на непридатних для сільгоспкористування землях. А от механізоване садіння лісових культур проведено лише на 125 гектарах, що складає лише 7 відсотків від загальної площі, і саме на механізації садіння лісових культур слід зосередити зусилля лісогосподарських підприємств.

Турбує і виконання річного плану підготовки ґрунту під лісові культури наступного року. Начальник обласного управління Олександр Зінченко додав, що обов’язково слід готувати ґрунти і до весняних посадок.

Не обійшов доповідач і важливості хімічного обробітку площ під лісові культури наступного року. На жаль, він зменшився порівняно з минулим роком, тож недоліки на цьому напрямку лісокультурного виробництва слід наполегливо виправляти.

Далі доповідач детально зупинився на інвентаризації садивного матеріалу в розсадниках, інвентаризації лісових культур 1-3 років створення, плантацій та атестації незімкнутих лісових культур. До цієї роботи слід поставитися з усією відповідальністю і всі матеріали інвентаризації та атестації мають бути погоджені з таксатором, щоб у майбутньому не виникали розбіжності в матеріалах лісовпорядкування. Після закінчення інвентаризації та атестації лісокультурних об’єктів слід провести детальний аналіз та розробити заходи з виправлення недоліків.

З третього питання порядку денного «Про перспективи виконання виробничих завдань у четвертому кварталі року» доповідав заступник начальника управління Олександр Жук. Він, зокрема, зазначив, що лісогосподарськими підприємствами області вже реалізовано лісопродукції на суму 704,487 мільйона гривень, що становить понад 93 відсотки порівняно з відповідним періодом минулого року. Зростання реалізації мають Корюківський і Борзнянський лісгоспи, а найбільший спад – Чернігівський та Новгород-Сіверський лісгоспи. Зростання реалізації на одного працюючого забезпечили Холминський і Корюківський лісгоспи, а найменше зростання в Новгород-Сіверському лісгоспі.

Вироблено продукції на суму 209,8 тисячі гривень, що становить понад 110 відсотків до плану та понад 107 відсотків до відповідного періоду минулого року.

За оперативними даними вартість знеособленого метра кубічного реалізованої деревини склала 830,4 гривні, що на 112 гривень менше, ніж за відповідний період минулого року. Далі доповідач докладно зупинився на аналізі цін на основні види лісопродукції з основних порід деревини. Такий аналіз засвідчив, що в тих лісгоспах, де контролюється виконання сортиментних структур рубок головного користування та рубок догляду, реалізаційні ціни вищі. Це і є одним з резервів покращення фінансового стану лісогосподарських підприємств.

Доповідач наголосив, що ситуація, яка склалася на підприємствах, вимагає прийняття виважених управлінських рішень, спрямованих на збереження підприємств. Серед основних напрямків подальшої роботи назвав збільшення обсягів реалізації шляхом якісного використання лісосічного фонду та постійного моніторингу цінових пропозицій, розширення ринку збуту та асортиментів продукції, надання послуг навантаження, вивезення, сушки і розпилювання деревини, що можуть забезпечити всі лісогосподарські підприємства.

Другою важливою умовою збільшення обсягів реалізації доповідач вважає зменшення загальновиробничих та адміністративних витрат у собівартості деревини, а також витрат на утримання та експлуатацію техніки. На думку Олександра Жука, слід переглянути випуск продукції переробки, контролювати норми витрат сировини, не допускати виготовлення збиткової продукції. Слід скоригувати і наявний лісосічний фонд та не освоювати лісосіки з низьким виходом товарної деревини, а зосередитись на тих, на які вже виписані лісорубні квитки. Ну і, звичайно, не обійтися без суворої економії використання паливно-мастильних матеріалів та запчастин, а також електроенергії.

В обговоренні питань порядку денного виступили директор Остерського військового лісгоспу Володимир Брайко, директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець, директор ДП «Холминське лісове господарство» Олександр Демченко і директор ДП «Остерське лісове господарство» Григорій Шульга.

Досвідом виживання лісогосподарських підприємств, збереження найбільших трудових колективів і найвищого рівня заробітної плати в непростий період реформування галузі поділилися на виробничій нараді директор ДП «Добрянське лісове господарство» Іван Горохівський та головний інженер ДП «Семенівське лісове господарство» Володимир Міцук.

Підсумки виробничої наради, оцінку викладеному в доповідях і в обговоренні висловив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Зінченко. Він наголосив, що той, хто ґрунтовно думатиме і добре рахуватиме, той і виживе в непростий період реформування галузі як в масштабах області, так і всієї держави.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Мапа

Погода у Чернігові
Календар
Січень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
© 2021 Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства  Увійти